Конкурсна робота для участі у виставці "Освіта Запорізького краю - 2017"

1. КЗ « Шевченківська  загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Новомиколаївської районної ради Запорізької області

2.  70140, С. Шевченківське, вул. Шевченка, буд. 2 , Новомиколаївський р-н, Запорізька обл.

3. +380614496733

4. Маротчак Лариса Володимирівна, вчитель початкових класів, першої кваліфікаційної категорії, старший вчитель, Шевченківська  ЗОШ І-ІІ ступенів,

5. –

6. Інформаційний блок досвіду.   Тема досвіду: Формування компетентної особистості засобами розвитку критичного мислення на уроках читання

      Актуалізація досвіду полягає у створенні зацікавленості і доброзичливої співпраці вчителя і учнів на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приближається як вірний в даній ситуації. Від активності на уроці учнів, їх вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у опануванні шкільної програми

Цілі досвіду:   створення умов, підбір форм, прийомів та методів для формування  компетентої особистості учнів молодшого шкільного віку на уроках читання. 

Завдання досвіду:​

 - дослідження проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей,

вчити робити логічні умовисновки;

          приймати обґрунтовані рішення;

          давати (оцінку позитивних та негативних рис) як отриманої інформації, так і самого розумового процесу;

      мати спрямованість на результат.

Тривалість роботи над досвідом: 2 роки

7. Опис технології досвіду. Технологія  розвитку критичного мислення дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки. Я займаюся вивченням проблеми два роки. Школа є малокомплектною. Важко організувати групову роботу. Тому при організації групової роботи одне місце я залишаю собі, як "учню" і  намагаюсь висловлюватись доступно, не нав'язуючи своєї думки. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті.

Теоретичне обґрунтування досвіду 
Критичне мислення почали активно застосовувати лише у 70 роках ХХ століття. Та дослідники цього поняття знаходять його коріння ще у роботах таких мислителів, як Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Дж. Міль, Б. Рассел та К. Поппер. У витоків виховання критичного мислення стояли вчені Л. Виготський, М. Коул, Д. Вертч,  Д. Брунер. Погоджуюся з думкою Л.Виготського, що «основним фактором, з яким зустрічаємось ми при підході до дитини є розвиток. Процес розвитку є першим, що доводиться зрозуміти, коли починаєш вивчати дитину.»  Свої наукові дослідження присвятили цій проблемі вітчизняні вчені М. Красовицький, О. Бєлкіна, Ю. Стежко.  Проте справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у дослідженні « критичного мислення є Джон Дьюї. Джон Дьюї зазначає, що природні здібності потребують певного виховного впливу, цілеспрямованих зусиль, щоб перетворитися у навички критичного мислення. Для реалізації цього завдання необхідно створити умови. Серед багатьох умов, що впливають на розвиток критичного мислення, можна виділити мотивацію мовленнєвої діяльності, завдяки новизні і проблемності матеріалу, який підлягає осмисленню. Відомі російські дослідники В. А. Попков та А. В. Коржуєв визначають критичний стиль мислення як здатність відстоювати точку зору та здатність відмовлятися від тієї, що не витримала аргументації; як спрямованість на неприйняття на віру та всебічний аналіз інформації. Різні аспекти удосконалення професійної підготовки вчителя початкової школи у контексті модернізації загальноосвітньої школи першого ступеню досліджувала академік О. Я. Савченко. О. Савченко серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.

  Інформаційно-педагогічна модель досвіду

    Щоб учні стали ініціативними, самостійними, творчими й толерантними, необхідні такі педагогічні ситуації, де вчитель є помічником і учасником спільноти пізнання проблемної ситуації.

    На заняттях учні повинні отримати навички критичного мислення:

• уважно слухати текст;

• ставити проблемні питання;

• уміти аргументувати;

• будувати гіпотези;

• сприймати розумну критику;

• вислуховувати думки інших;

• бачити спільне й відмінне;

• приводити доречні доведення;

• виказувати обдумані, перевірені судження.

     Людина  мислить критично, коли починає усвідомлювати діалектичне протистояння між позиціями, бо жодна не може бути прийнята беззаперечно, так само не може погодитися з опозицією між ними. Отже, критичне мислення – це пошук альтернатив: людина відмовляється сприймати на віру те, що таких альтернатив не існує. Усі питання є лише фрагментами одного великого дослідження, мета якого виявити різні способи життя, умови й наслідки яких ми могли б зрозуміти краще. Тому початок такого виховання у молодшому віці не може бути надто раннім для початку пошуку.

Технологія дає вчителю:

 - вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

 - можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють        розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;

 - стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;

 - стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

 8.  Результативність та ефективність  досвіду.

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії технології розвитку критичного мислення, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в ігровому спілкуванні. А групова робота для них – це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.
Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. У своїй багаторічній учительській практиці використовую різноманітні методи: і традиційні і новітні. Свій досвід презентувала на районному МО    вчителів початкових класів, серед колег у творчій групі школи. 

Посилання на досягнення учнів 

 9. Додатки (Опис досвіду)

  Конспекти уроків з теми . 

Тести на вивчення креативності учнів.

Відео уроків : "Урок ХХІ сторіччя",

"Учитель року-2017"

 10. Рецензія на досвід 

​

​